Київська Русь має бути єдиною. Тільки так вона зможе виконати призначену їй від Господа велику місію. Духовна єдність Київської Русі – це наша спадщина, яку ми повинні зберегти. Це заповіти нам від угодників Божих, від руських святих, від наших православних предків.
Красним Сонечком для Київської Русі став святий рівноапостольний князь Володимир (пам’ять його 28 липня). Небагато імен в історії можуть порівнятися за значенням з ім’ям Хрестителя Русі, внука святої княгині Ольги (пам’ять її була 24 липня). На століття вперед він визначив духовну долю Руської Церкви і всіх її православних народів.
Князь Володимир був хрещений в Православ’ї в Херсонесі (нинішній Севастополь), а 14 серпня (за н.ст) 988р. грецькі православні священики в чистих водах Дніпра хрестили наш народ, стверджуючи в ньому віру Православну, Апостольську. У Києві на місці мученицької кончини святих варягів Федора та його сина Іоанна (пам’ять 25 липня) за 5 років був споруджений величний кам’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці і за прикладом св. царя Константина (IVст) присвячений престольний град Київ Божої Матері. Тоді ж князем Володимиром була подарована Церкві десятина, тому і храм, який став центром загальноруського збору церковної десятини, нарекли Десятинним. Після смерті рівноапостольного Володимира (28 липня за н.ст. 1015р) його поховали в цій же церкві, а світло Христове (працею і молитвами святих Ольги і Володимира) поширилося на всі Руські землі. Охрестившись (з ім’ям Василь) князь Володимир благочестиво змінився. Нечестя замінилося на благочестя, а в серці святого князя на місце злих пристрастей вселилися Христові заповіді. Особливо він допомагав бідним, хворим і знедоленим. Держава за князювання св. Володимира, особливо 28 років після святого Хрещення князя, служила народу … По неділях і на великі свята, після Літургії виставлялися для киян святкові столи, дзвонили дзвони, лунали церковні піснеспіви, прославляючи Бога, «каліки перехожі» співали билини і духовні вірші …
Епоха св. Володимира була ключовим періодом для державного становлення православної Русі. Подвиг князя продовжили його сини, внуки, правнуки, які володіли Руською землею майже шість століть: від Ярослава Володимировича Мудрого до царя Федора Івановича, при якому (1589р) Російська Православна Церква стала 5-м самостійним Патріархатом серед Православних Автокефальних Церков.
Вітаючи всіх з Днем Хрещення Київської Русі, а особливо всіх православних Володимирів з іменинами (день імені), ми просимо Хрестителя Русі молитися перед Богом за нашу стражденну Україну, не переставати молитися про мир на нашій землі, про припинення ворожнечі та непримиренності серед народу і можновладців , про покаяння, про відродження істинної духовності нашого народу. Не будемо забувати, що з часів Хрещення Київської Русі існує європейська традиція давати містам і селищам імена святих угодників Божих. А наш обласний центр має історичне ім’я Єлисаветград. І ми, святкуючи державне свято Хрещення Русі, повинні
прагнути відновити нашу унікальну фортецю св. Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. Адже шанування праведної євангельської Єлисавети почалося на Київській Русі ще за життя князя Володимира – старша дочка Ярослава Володимира Мудрого, внучка Хрестителя Русі була названа в честь матері Іоанна Предтечі – Єлисаветою.
Ми віримо слову прп. Серафима Саровського (пам’ять його 1 серпня) про духовну єдність і непереможність православної Київської Русі, незважаючи на великі скорботи і випробування. І ми віримо в духовне відродження і процвітання міста святої праведної Єлисавети!
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (72)