14 червня Свята Церква вшановує пам’ять преподобного Агапіта Печерського, лікаря безмездного, першого святого Київської Русі, і святого праведного Іоанна Кронштадського (його прославлення відбулося в 1990р). Преподобний Агапіт Києво-Печерський, лікар безкорисливий лікував, в першу чергу, молитвою до Бога, це невидимий факт. А видимий факт – давав людям трави і зілля, якими харчувався сам. І зараз до раки з його святими мощами приходить безліч людей, які моляться і просять допомоги і зцілення у багатьох хворобах і по вірі отримують зцілення …
Іоанн Кронштадтський – гігант духовний, колос духовного життя, яких мало було не тільки на Русі, а й взагалі у всій Вселенській Церкві.
А 15 червня пам’ять великомученика Іоанна Нового, Сочавського. Святий Іоанн жив в XIV столітті в м.Трапезунд, займався торгівлею, був твердий у православ’ї і милостивий до бідних. Одного разу йому довелося плисти на кораблі, капітаном якого був затятий вогнепоклонник. Вступивши в суперечку про віру зі святим Іоанном, він був осоромлений і затаїв злобу на святого. Під час зупинки в Белграді Босфорському капітан прийшов до градоначальника, одновірця, і повідомив, що на його кораблі є вчений чоловік, який бажає теж стати вогнепоклонником. Відкинувши всі домагання нечестивців і твердо сповідавши себе християнином, Іоанн накликав на себе гнів імператора.
Святого Іоанна жорстоко мучили : побили палицями так, що всі нутрощі оголилися, прив’язали до дикого коня, який тягнув його по вулиці, після чого відрубали голову. Тіло мученика з відрубаною головою лежало до вечора, ніхто з християн не наважувався взяти його. Вночі над ним було видно стовп , який світився, і безліч палаючих лампад, три світлих чоловіка здійснювали над тілом святого спів і кадіння. Один з євреїв, думаючи, що це християни прийшли взяти останки, схопив лук і хотів пустити в них стрілу, але зв’язаний силою Божою став нерухомий. З настанням ранку видіння зникло, а стрілок продовжував стояти. Розповівши жителям міста про те, що бачив вночі і за що спіткало його покарання, він звільнився від невидимих уз. Дізнавшись про те, що трапилося, градоначальник дозволив поховати останки святого мученика. Зараз святі мощі святого Іоанна покояться в монастирі міста Сочава, Румунія, недалеко від кордону з Чернівецькою областю. Тому цей святий особливий помічник в чесній торгівлі, покровитель усієї Буковинської землі.
А 17 червня -пам’ять святителя Митрофана, патріарха Константинопольського. Святий Митрофан народився в 208р. в Римі у знатній язичницькій родині. Його дід був римським імператором. Батько Митрофана, Дометій, увірувавши в Христа, незабаром покинув з сім’єю язичницький Рим і переселитися в Візантій. Бачачи бажання Дометія працювати заради Господа, єпископ Візантія Тит, висвятив його в сан пресвітера … Особливо почитав святителя Митрофана цар Константинопольський, який полюбив святого за його мудрість і добродійне життя. Святитель перебував з імператором в Римі, поки столиця імперії не була перенесена в Константинополь (побудований на місці Візантія).
В 325р. на Першому Вселенському Соборі в Нікеї, де була викрита єресь Арія, святителю Митрофану отцями Собору було присвоєно , за клопотанням Костянтина Великого, титул першого патріарха Константинопольського. Сам святитель через старість і неміч не був присутній на Соборі. Замість нього проти Арія виступав святитель Александр … Святитель Митрофан помер в глибокій старості, у віці 117 років. Його мощі поховані в Константинопольському храмі, освяченому в його честь.
А 18 червня пам’ять святого благовірного князя Київського і Чернігівського Ігоря, князя-ченця і страстотерпця. Він прийняв мученицьку смерть від своїх одноплемінників-киян, будучи вже в чернечому чині, у своїй монастирській келії. Князь залишив Київський престол, залишив владу і служив Богу, як простий чернець. Але страшна хвиля міжусобної брані середини XII століття не зупинилася перед смиренним ченцем і перед його келійною званою зараз Ігоревською іконою. Варто задуматися! Де зараз злісні супротивники князя Ігоря? А святий князь Київський і Чернігівський є небесним покровителем усіх православних, що носять його святе слов’янське ім’я!
Дивний Бог у святих своїх!
Протоієрей Євген Назаренко.
Просмотров (28)