Неділя, 6 травня (цього року), позначено в церковному календарі як 5-й тиждень після Пасхи, про самаряниню. Євангеліє розповідає нам про зустріч і бесіду Господа Іісуса Христа з жінкою-самарянкою біля криниці Іакова, в перший рік Його євангельської проповіді, «про живу воду», Його Божественне і спасительне вчення. Ця бесіда є свідченням Божественної слави Воскреслого Господа, що подає «живу воду, висушує джерела гріхів» і «скверни душевні омиває». Адже ми повинні завжди прагнути насичуватися водою життя, підійти до Христа – джерела її, підійти смиренно з вірою і любов’ю, відчути Дух та Істину. І тоді джерела живої води потечуть через нас до наших дітей, до наших близьких, до тих, хто ще не знайшов цілющого джерела і нудиться спрагою в пустелі життя.
Церковний переказ зберіг нам імена жінки-самарянки і її дітей, яких вона виховала в Дусі і Істині. Це свята мучениця Фотина (Світлана), і її сини Віктор і Іосія. Самарянка Фотина все подальше життя своє присвятила проповіді Євангелія Христового і постраждала за Христа – в 66р. була кинута мучителями в колодязь. Потрібно внутрішньо поєднуватися з Христом, щоб потім постійно вже носити в собі свідоцтво того, що ми стоїмо в Істині.Таке свідоцтво, яке носили в собі апостол і євангеліст Марк (пам’ять 8 травня), великомученик Георгій Побідоносець і мучениця цариця Олександра (пам’ять їх 6 травня) і десятки тисяч мучеників перших століть християнства і новомучеників XX століття.
З дитячою простотою сприйняла Київська Русь образ Христа і красу євангельського шляху, шляху православного віросповідання. Вона оспівала і обрала собі в небесну покровительку Божу Матір. Київська Русь полюбила і прославила святителя Миколая Чудотворця, покликала бути покровителем Києва і всіх воїнів Архангела Михаїла і Георгія Побідоносця (князь Ярослав Мудрий в хрещенні був названий Георгієм). Києво-Печерська Лавра стала 3-ім уділом Божої Матері на Землі. У ній засяяло найбільше святих угодників Божих – преподобних ченців, ніж в будь-якій іншій чернечій обителі Христової Церкви. Але 100 років тому отрута безбожництва і комунізму, яка отруїла інтелігенцію і багатьох наших предків, призвела до червоного терору, голодомору і репресій, до руйнування церков і нехтування святинь. А повернення на християнський шлях привело народи наших країн до перемоги 1945р.
9 травня – День Перемоги – великий для наших людей, нашої Батьківщини день. На самому початку ВВВ митрополиту Ліванських Гір Іллії після довгої молитви в вогняному стовпі з’явилася сама Матір Божа і оголосила передати на Русь призначення Боже для цієї країни. І … було відкрито близько 20 тисяч храмів і монастирів, повернулися з фронтів і тюрем, що залишилися в живих після страшних гонінь священики – вся Русь молилася тоді про порятунок від фашистів. Велика кількість православних християн воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни і віддали свої життя в боях. І на Пасху Христову – 6 травня 1945р. – стало очевидно, що Німеччина переможена. З вівторка на середу Світлої Пасхальної седмиці в 00 годин 48 хвилин була підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. Радість Пасхи Христової з’єдналася з радістю Перемоги. Мало хто знає, що парад Перемоги в Москві 24 червня відбувся саме в свято Святої Трійці.
8 і 9 травня у всіх православних храмах пройдуть поминання покійних воїнів, які поклали свої життя за Батьківщину і «за други своя» в роки ВВВ. Пом’янімо і захисників Єлисаветградської землі і в XVIII ст., і в 1812 р, і в двох світових війнах. Вічна їм пам’ять. Вони стояли в Дусі і Істині.
Низький уклін вам, дорогі ветерани та всі ті, хто з Божою допомогою вистояли під час війни і прийшли до Перемоги над фашизмом.
Зі святом! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (17)