Православний християнин шанує Пресвяту Богородицю і Приснодіву Марію. Діву Марію з роду праведного Авраама і псалмоспівця Давида (з якого Промислом Божим визначено було народитися Спасителю), обручену старцю Іосифу, що походив із того ж роду, для Її охорони. Шанує як «Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без зотління Бога слова породила, сущу Богородицю тя величаємо». Це шанування засноване на слові Божому, на вірі в особливі Її чесноти.
Будучи близькою людям в їх потребах ще за Свого земного життя, Вона такою ж перебуває в обителі Свого Божественного Сина – Царстві Небесному. «Сильна Вона і на Небі, – говорить святий Димитрій Ростовський, – … бо, коли Бог, розгніваний гріхами нашими, хоче покарати нас раптовими бідами, Вона простягає до Нього молебні Свої руки і утримує Його караючу десницю від погублення грішників з беззаконнями їх …»
Про постійне небесне заступництво Божої Матері свідчать Її численні чудотворні ікони, через які багато вилилося благодаті Божої і продовжує виливатися. Сама назва Її святих ікон нагадує про різноманітні благодатні відвідини при різних обставинах і в різних місцях: «Благодатне Небо», «Взискання загиблих», «Виховання», «Млєкопітательниця», «Отрада і Утішення», «Державна», «Призри на смирення »,« Казанська »,« Володимирська »,« Цілителька »,« Всіх скорботних радість »,« Несподівана радість »,« Всецариця »,« Невипивана чаша »,« Скоропослушниця »,« Семистрільна »…
24 червня святкування Божої Матері в честь Її ікони «Достойно єсть». Ця ікона знаходиться на Афоні в Карейському монастирі, який був заснований імператором Костянтином Великим в 335р. А прославилася вона в кінці X ст. До одного послушника під час всеношної в келію прийшов невідомий чернець, і коли вони разом почали співати відому церковну пісню «Чеснішу від Херувимів…» – то чернець сказав: «А ми так величаємо Божу Матір», – і заспівав «Достойно есть яко воистину блажити Тя Богородицу, Присноблаженную и Пренепорочную и Матерь Бога нашего». И к этому он добавил «Честнейшую Херувим». Послушник був у захваті і просив гостя написати пісню. Але в келії не було ні чорнила, ні паперу. Тоді гість написав пісню на камені, який, як віск, пом’якшився під його рукою. Гість назвав себе Гавриїлом і став невидимим. Ченці, дізнавшись про те, і побачивши кам’яну плиту, всі одностайно прославили Господа Бога і Матір Божу і стали співати нову пісню. З тих пір Церква співає це архангельське вітання, а ікона, перед якою вона була оспівана Архангелом Гавриїлом, названа «Достойно єсть» разом з назвою «Милуюча».
Молитовне шанування в Православ’ї Божої Матері велике. Немає жодної православної родини, в будинку якої не було б Її святої ікони. А в Богослужінні Православної Церкви пречисте, преблагословенне ім’я Її поминається і призивається завжди …
Також в цей день Свята Церква відзначає пам’ять апостолів Варфоломія і Варнави. Варфоломій з числа 12-ти інакше називається Нафанаїлом. За зішестя Святого Духа апостолам Варфоломію і Філіпу випав жереб йти на проповідь до Сирії і верхньої Азії. Їм допомагала діва Маріамна, сестра Філіпа. Після мученицької кончини апостола Філіпа, апостол Варфоломій стверджував християнську віру в Індії, де він перевів для індійських християн Євангеліє від Матфія … На території сучасного м.Баку апостол Варфоломій прийняв мученицьку кончину. Його розіп’яли на хресті вниз головою, здерли з нього шкіру і відрубали голову …
Апостол Варнава народився на о. Кіпр. Господь обрав його в число 70-ти Своїх учнів. За дорученням апостолів св. Варнава ходив в Антіохію для укріпленні в вірі християн, що там жили . Він також проповідував на Кіпрі разом з апостолом Павлом. У м. Медіолан (Мілан) апостол Варнава заснував єпископський престол. Близько 62р. на Кіпрі його побили камінням язичники. Так закінчилося земне життя апостолів Христових. Але їх проповідь Євангелія, їх служіння Богу і Церкві Христовій триває із століття в століття …
У Благовіщенському соборному храмі міста святої праведної Єлисавети є благодатний список афонської ікони «Достойно єсть». Він написаний в 2014 р. на Святій Горі Афон, освячений у чудотворної древньої ікони та інших святинь афонських монастирів. Ця ікона, як і багато інших грецьких і афонських ікон, є благословення всесвітньо відомих обителей нашого міста і підтвердження, що в ньому живуть багато християн, які дійсно «шанують Бога, дивного у святих Своїх». Адже ім’я Єлисавета перекладається як «та, що шанує Бога» і ми наближаємося до важливої дати в історії нашого обласного центру – дня його заснування. Раніше ця дата була вказана в деяких історичних нарисах як 18 червня по ст.ст. (1 липня за н.ст.). Але в серпні минулого року в Київському архіві було знайдено церковний документ «додаток» на Київську кафедру від 3-х ігуменів православних українських монастирів і 2-х благочинних (протопопів) про те, що 12 червня за ст.ст. (25 червня за нов. ст.) Вони прибули до генерала Глібова та в похідній церкві «Божественну літургію та молебень відправили і фортецю Святої Єлисавети по чиноположенню церковному заклали». І це було 25 червня за нов.ст., в день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, який і раніше, і зараз особливо шанується на Україні.
Таким чином, будівництво нашого міста починалося з найголовнішої і великої служби – Божественної літургії. Разом зі священиками молилися і понад 5 тисяч козаків з 8-ми гетьманських полків. Ось яка справжня історія міста св.Елисавети.
А церковне шанування Божої Матері пов’язане з ім’ям праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. На ранковому Богослужінні в Бородичні свята читається Євангеліє від Луки про зустріч Діви Марії і праведної Єлисавети. І щодня, коли співається хвалебна пісня Богородиці «Чесніша від Херувимів» після 8-ої пісні початку утрені, то співаються і
читаються слова цього Євангелія – відповідь Діви Марії на вітання праведної Єлисавети.
Якщо Пресвята Богородиця – особлива покровителька запорізьких козаків і всієї православної України, то і Її найближчу родичку, з роду Аарона, мати Іоанна Хрестителя, нам, православним, забувати злочинно!
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (30)