У цьому році 20 травня позначено в церковному календарі як 7-ма неділя після Пасхи, святих отців Першого Вселенського Собору. Цей Собор проходив в 325р. в Нікеї, що була поблизу Константинополя. Він поклав початок оформлення догматичного вчення Церкви Христової.
Для чого ж були зібрані святі отці всієї Церкви на цей Собор? Собор був скликаний святим рівноапостольним імператором Костянтином Великим в зв’язку з появою єресі Арія, який заперечує Триєдність Бога. Сам імператор відкрив його промовою, в якій закликав отців Церкви (на Соборі були присутні 318 єпископів і священнослужителів) до пошуку миру і злагоди.
За словами святого Іоанна Кронштадського: : «Святые отцы собрались для утверждения истинного учения о Сыне Божием, которое было искажено еретиком Арием, отвергающим Божество Иисуса Христа. Святые отцы, доказав еретикам из Священного Писания и Предания Апостольского Божественность Иисуса Христа, опровергли богохульное учение Ария с сообщниками, и на память всем будущим родам изложили истинное в Символе, т.е. в кратком изложении веры, который возглашается, как бы трубою громогласною во всеобщее услышание при каждой Литургии».
На першому Вселенському Соборі також було встановлено святкувати Великдень всім в один час – в першу неділю після весняного повного місяця, тобто до того вона святкувалася християнами в різний час.
На Першому Вселенському Соборі були особливо відомі ревнителі віри Православної – святитель Миколай Чудотворець (святкування перенесення його святих мощей з Мір Лікійських в Бар, 1087 р. відбувається 22 травня), Спиридон Тріміфунський, святитель Афанасій, і інші відомі святі. Святитель Спиридон, доводячи єдність Святої Трійці, явив з допомогою Божою диво. Він взяв у руки плінфу (цегла) і стиснув її: миттєво вийшов з неї вгору вогонь, донизу потекла вода, а глина залишилася в руках чудотворця. «Ось три стихії, а плінфа одна, – сказав святитель Спиридон – так і в Пресвятій Трійці – Три Особи, а Божество Єдине».
Після смерті першого християнського імператора Костянтина царський престол зайняв його син – Констанцій. Він, на жаль, ухилився через кілька років в єресь Арія, незважаючи на те, що на Першому Вселенському Соборі вона була відкинута. Тоді Арія і його спільників присудили до заслання, а написані ними книги до спалення. Але маючи впливових послідовників, і, прагнучи до розділення Церкви і ослаблення віри християнської, Арій і його помічники не змирилися і продовжували наполягати на своєму і розділяти народ. І тоді Господь Бог в твердження Святого Православ’я явив в Єрусалимі дивне знамення. У дні Святої П’ятидесятниці 7 травня 351р. о третій годині ранку (близько 9 год. ранку за нинішнім часом) на небі з’явилося зображення рівноконечного Хреста Господнього, яке сяяло незвичайним світлом, що перевершує світло сонця. Явище знамення Хреста почалося перед Святою Голгофою і досягло гори Єлеонської, звідки Іісус Христос вознісся на Небо … Свідком цього чуда був весь народ і … тоді
багато іудеїв прийшли до істинної віри і прийняли Хрещення. А єретики були посоромлені і напоумлені. Свята Церква згадує це диво 20 травня за новим стилем.
А 21 травня Свята Церква святкує пам’ять апостола і євангеліста Іоанна Богослова, бо він усім своїм життям і працями вчив, що людина без любові не може наблизитися до Бога. Вчив, що Бог є Любов. Любов Божу до людей ми бачимо на протязі ось вже 17 століть в житії і чудесах святителя Миколая Чудотворця. 22 травня за новим стилем відбувається святкування цього великого угодника Божого. День «весняного Миколая» хоч і менш ніж «зимовий», але шанується православними народами. Це як і день пам’яті апостола Іоанна Богослова – червоний день в календарі Української Православної Церкви. Не забудемо про День слов’янської писемності і культури 24 травня, День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів Словенських. Вони дали нам слов’янську абетку і церковно-слов’янську богослужбову мову.
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (20)