У суботу п’ятого Тижня Великого посту (цього року 24 березня) здійснюється особливе святкування – похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафіста). У православних храмах в цей день відбуваються особливі хвалебні пісні і молитви Богоматері, які в назві своїй зберігають слід минулого (від грецького акафіст – «неседельний»).
Найдавніший Акафіст Богоматері складений в 626 р. дияконом Константинопольської Церкви Григорієм Пісідійським після визволення Константинополя (нині Стамбул) від грізної навали персів і аварів. У рішучий момент Пресвята Богородиця видимо прийшла на допомогу обложеним. Цей акафіст стверджує радість і здивування високою досконалістю Пречистої Діви, величчю Її. І благодаттю, що дарується віруючим. Він відповідає духу тієї спасительної Істини, яка послана Вишнім людині через втілення Сина Божого Іісуса Христа. Святість, краса, цілісність і цнотливість Матері Божої вразили і велику грішницю і блудницю Марію Єгипетську, яка постає перед іконою Богородиці в притворі Єрусалимського храму в другій половині V століття. «Пресвята Богородиця, не покинь мене!» – вигукнула ця велика грішниця, готова на великі труди покаяння заради свого спасіння.
І в 5-у неділю Великого посту (цього року 25 березня) ми разом з Православною Церквою згадуємо цю велику святу угодницю Божу. Благодать Божа завжди поруч, але ми не завжди відчуваємо її, як відчула і відгукнулася на неї Марія. Великий жах і покаяння охопили її, коли вона усвідомила своє падіння. 47 років в глибокому покаянні, молитві і самоті провела вона в дикій пустелі і досягла з ласки Божої великої святості, повної прозорливості і повного знання Святого Письма: вона по воді проходила, як по суху, молячись, видимо піднімалася над землею … Старець Зосима здивувався, коли вона назвала його ім’я, сан, але ще більше здивувався тому, як вона за день пройшла шлях, на який йому було потрібно 20 днів. Свята Марія стала буквально ангелом во плоті. Вона дала всім, хто йде по шляху зла, по шляху пристрастей і похоті , приклад того, як потрібно порвати з гріховним життям, як покаятися, просити і вимолити у Бога прощення. Будемо пам’ятати, що немає гріха непрощеного, крім нерозкаяного.
Преподобний Алексій, чоловік Божий (пам’ять його 30 березня), знехтував земні тимчасові блага, щоб не прив’язуватися до них і, прив’язавшись, не забути Бога. Він пройшов важкий багаторічний (34 роки) шлях добровільного жебракування заради Христа і сподобився великої святості. Святість преподобних Марії Єгипетської і Алексія, чоловіка Божого, благодаттю Божою 15 століть дивує, зворушує і реально допомагає багатьом людям усього світу. Клопотання цих святих перед Богом дуже сильні. Не даремно ж їх житія були одним з найулюбленіших читань на Русі. Їх іменами називали багатьох наших предків, які також досягали святості. Бастіон святого Алексія – так називається одне з укріплень нашої фортеці, фортеці святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя.
Вітаємо тезоіменитих Алєксієв з днем Ангела! Але не будемо забувати, що триває строгий Великий піст, і наша радість має бути досконала – адже пост приносить радість і очищення. Він називається «весною покаяння». Хто хоче серед вас бути більший, нехай буде всім слуга. Син людський не прийшов, щоб йому послужили, але для того, щоб самому служити багатьом. Так служить роду християнському служить і молиться, і сумує за весь світ Пресвята Богородиця. Вона знає, що не всі християни Їй віддають належну похвалу. Але материнське серце, сповнене Божої любові, не перестає любити і молитися.
Пресвята Богородиця, не покинь нас! Не покинь Київську Русь і православну Україну! Не покинь місто святої праведної Єлисавети, твоєї близької земної і небесної родички!
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (33)