Іісус Христос сказав: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною». Що значить «взяти свій хрест»? Які у нас хрести? Для кожного Богом приготований свій хрест і причому тільки той, який людина може винести, який по її фізичним і духовним силам. Дуже важливо, щоб ми зрозуміли, що таке «наш хрест». Дуже важливо, щоб ми взяли саме той хрест, який запропонований нам Богом. Дуже небезпечно самим собі лагодити хрести, а це буває нерідко.
Для більшості людей хрести уготовані прості, не такі, які були у мучеників, не такі, які до кінця життя несли подвижники в пустелі. Наше життя, життя всіх людей, часто є скорботи, печаль і страждання, і всі ці прикрощі, печаль і страждання складають наш хрест. Хіба мало завдає страждань невдале одруження, невдалий вибір професії, наклепи, якими нас переслідують. Все зле, що роблять один одному люди, ревнощі подружні, підозрілість, хіба це не хрест наш?
Такі переживання і скорботи несуть і зобов’язані нести всі люди, хоча вони цього зовсім не хочуть. Люди, які ненавидять Христа, люди, що відкидають шлях Христов, все одно страждають, але нарікають і не хочуть нести свій хрест.
У чому ж різниця між ними і християнами, які покірно несуть свій хрест?
Різниця в тому, що християни повинні і часто несуть свій хрест покірно, вони не возводять хулу на Бога, а смиренно несуть до кінця свого життя важкий хрест, йдучи слідом за Господом Іісусом Христом. Несуть його заради Нього і Євангелія, несуть його з гарячої любові до Христа, тому що розум їх і всі бажання підкорені Євангельському вченню.
Для того, щоб виконати це вчення, щоб йти по шляху Христовому, треба терпляче, смиренно і невпинно нести свій хрест, не проклинаючи його, а благословляючи, виконуючи заповіт Христовий, зрікатися себе, йти за Ним (Христом) вузьким шляхом, який веде до Царства Небесного. А ми всі хочемо, щоб життєвий шлях був широким, просторим, без всяких тернів, бруду, каменів і ровів, щоб він був усипаний квітами.
Cвятитель Лука (професор, хірург, архієпископ XX століття) писав: «Господь указывает нам иной путь – путь страданий. Нам надо знать, что на этом пути , как бы он ни был тяжел, – если мы всем серцем обратимся ко Христу, – Он Сам удивительно будет помогать нам; Он будет поддерживать нас, когда мы будем падать, подкреплять, ободрять и утешать нас. И тогда поймем мы слова св. апостола Павла о том, что кратковременное легкое страдание наше производит в безмерном преизбытке вечную славу. Тогда эти страдания нашей краткой жизни будут для нас легкими страданиями. Когда мы пройдем этот путь, который только вначале кажется страшным и тяжким, когда почувствуем укрепляющую нас Божию благодать, тогда радостно и со смирением будем нести свой крест, зная, что этим откроется для нас вход в Царство Небесное. Да сподобит всех нас Господь наш Иисус Христос вечной
славной бесконечной жизни с Ним, с Его отцом и Духом Святым и со всем сонмом святых Ангелов ».
Настає середина Великого посту, Хрестопоклонний тиждень (в цьому році з 11 березня). Хрест урочисто виноситься на середину церкви і залишається там весь тиждень для поклоніння віруючим.
Хрест Христовий – велика спасительна сила всіх людей. Він простягається і в довготу всіх часів, і в широту по всіх місцях, висота його до Небес, а глибина до безодні пекельної. Пізнати волю Божу і виконувати її заради своєї ж користі – це і є найправильніший шлях життя, той самий Хрест Христовий. Ідіть по ньому і не сумнівайтеся, і дякуйте, і вклоняйтеся! – Так нас закликає Свята Церква, через свої служби, через твори святих отців, через проповіді священнослужителів.
Нелегкий, важкий хрест у православних нашої України, у всіх благочестивих християн, гнаних у багатьох країнах світу. Але Господь з ними. Він допоможе їм і нам «зрости до Воскресіння» і не залишить вірних.
«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо!»
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (25)