«Ныне отпущаеши раба Твоего, Владыко, по глаголу Твоему, с миром, яко видеста очи мои спасение Твое…» Ця молитва праведного Симеона, взята з Євангелія від Луки, повторюється на кожній вечірній службі в православних храмах. Чому? Для того, щоб пам’ятали люди про години смерті, щоб пам’ятали, що всім належить померти і зустрітися з Господом Богом, праведним Суддею. Щоб кожен християнин прагнув своїм праведним життям і добрими справами випросити у Бога собі і ближнім свого часу мирного блаженного кінця земного життя. Ми повинні завжди пам’ятати, що Господь наш Іісус Христос, Син Божий, що зійшов в перший раз на землю, щоб спасти людський рід, від гріха і вічних мук і вознісся на Небо, прийде вдруге до нас, щоб звершити праведний суд над усіма, хто жив і тими, що живе на землі. Якщо в перший раз Господь приходив в образі смиренному і приниженому, то вдруге Він з’явиться у всій Своїй Божественній славі і величі, перед Ним усе затремтить і прийде в сум’яття. Тоді земля захитається і затихне, сонце померкне і місяць не дасть свого світла … Так вчить Свята Церква.
11 лютого в цьому році остання підготовча неділя перед Великим постом, неділя про Страшний суд.
Суд Христовий, на якому вирішиться вічна доля кожного з нас, буде страшний, тому що суддя на ньому буде всезнаючий безсторонній Бог, Який проникає в глибину духу людського, і перед обличчям Його не сховається жодна скоєна нами справа, і ніяке слово, і ніяка таємна думка і почуття не вислизнуть від Нього. І все, в чому ми не згрішили – чи своїм розумом, допускаючи лукаві думки, або серцем, нечистими бажаннями або мовою допускаючи марнослів’я або пустослів’я, або згрішили справою, від помилок дитинства до примх старості, – все буде тоді виставлено на ганьбу перед лицем всіх ангелів і людей.
.. І скаже тоді Цар сущим праворуч Його:
«Приидите, благословении Отца Моего, наследуйте уготованное вам Царствие от сложения мира…» Тоді скаже й сущим ліворуч Його: «Идите от Мене, проклятии во огнь вечный, уготованный диаволу и ангелам его». И пойдут сии в муку вечную, а праведники в жизнь вечную (Євангеліе від Матфія).
Ось висновок всесвітньої історії людства, яка постане на світло від початку до останніх днів … І під час седмиці, наступної за тижнем про Страшний суд, в цьому посту ми православні, будемо святкувати Стрітення Господнє. Стрітення Господнє – це двонадесяте свято. У цей день, 15 лютого, здійснюється освячення води та освячення свічок в православних храмах. Стрітення означає «Зустріч». Праведний старець Симеон зустрів в Єрусалимському храмі сорокаденного Младенця Іісуса Христа з Його Пречистою Матір’ю. І благословив їх Симеон і сказав Пресвятій Богородиці: «Се лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, – и Тебе Самой оружие пройдет душу, – да откроется помышления многих сердец» (Євангеліє від Луки).
Господь Іісус Христос прийшов на землю на повстання всім людям, усім народам, щоб врятувати все людство, всіх людей його поставити сьогодні гідними Неба, привести до Отця Небесного.
У події принесення Богомладенця в храм Єрусалимський відбулася зустріч (стрітення) двох Завітів: Старого, який мав закінчитися, і Нового, який мав відкритися (союзу Бога з людиною). Одні з останніх праведників старозавітній церкві Симеон і Анна пророчиця (пам’ять їх 16 лютого) спромоглися зустріти в Єрусалимському храмі Засновника Нового Завіту, «в особі Якого вже зустрілися Бог з людиною». І будемо пам’ятати що в Євангелії від Луки є опис іншого Стрітення, інший зустрічі, яка відбулася раніше,ніж та, яка святкується. Це Стрітення Діви Марії і праведної Єлисавети, зустріч, що відбулася після Благовіщення.
Праведна Єлисавета, мати Іоанна Хрестителя – це небесна покровителька нашої землі. І кожен дізнається, що це так, хто повірить в Бога і прийме це з радістю в земному житті зараз, а хтось дізнається потім, після земного життя. Побачивши Божу Матір з праведною Елисаветою перед престолом Божим, хтось із богоборців XX або XXI століття, дізнається про це на Страшному суді. «Блаженні, що не бачили, але повірили » – слова Спасителя звучать для нас! Будемо про це завжди пам’ятати.
Будемо прагнути через щире покаяння і примирення з усіма людьми, в нашій щирій молитві наближатися до Бога, шукати з Ним Зустрічі ще тут в земному житті, знаходячи благодаттю Божою душевний світ, світ наших сердець, молячись за мир на нашій українській землі.
Протієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (23)