Свіча пам’яті.

У цьому році на недільний день 4 лютого припадає Неділя про блудного сина. Також в цей день відзначається Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської та всієї землі нашої православної і відбувається поминання всіх покійних, які постраждали в годину гонінь за віру Христову.
… За гріхи відступництва від віри батьківської, від благочестивих традицій народу, по велінню Божому в XX столітті сто років тому був допущений на Русі воістину кривавий терор на Церкву Христову. Русь залишилася останньою цитаделлю істинного християнства і були «спущені з ланцюга революціонери, нігілісти, безбожники, викликана нищівна соціальна катастрофа, яка показала миру в усьому жаху абсолютний атеїзм, як причину духовного здичавіння і найкривавішого безладу».
І знову, як у давні часи, полилася кров мучеників. Адже «коли смерть запитує душу – душа відповідає вірою».
Кількість новомучеників і сповідників XX століття набагато перевищила кількість мучеників перших століть християнства: понад 400 єпископів, десятки тисяч священнослужителів і ченців і незлічена кількість мирян постраждали за віру Христову. У роки сталінських безбожних п’ятирічок відбувався перепис населення і в графі «Чи ви віруючий?» необхідно було написати, вірує людина в Бога чи ні. Написати «віруючий» означало підписати собі вирок, проте майже 57% жителів країни, не боячись, в цій графі написали «віруючий». Після цього гоніння ще посилилися (1937р).
Святі новомученики і сповідники Святої Русі XX століття свідчать тепер перед Богом за всю Київську Русь (Україну, Росію, Білорусію) і моляться за нас.
Але не вдалося до кінця богоборцям знищити, розстріляти, підірвати, замучити в катівнях концтаборів справжню любов до Бога і віру Православну. Після 70-річного «вавилонського полону» почалося відродження Православ’я, будівництво храмів і відновлення святих батьківських традицій в нашому народі. Були зараховані до лику святих багато новомучеників і сповідників віри Христової XX століття.
Очолює Собор новомучеників і сповідників Руської Православної Церкви Патріарх Тихон, який благословив «вірних рабів Ісуса Христа на смерть за Нього». До Собору входить вже майже 2 тисячі православних подвижників і мирян різних станів і національностей. Це страстотерпці цар-мученик Микола II і його святе сімейство (цариця Олександра, царевич Олексій, великі княжни Ольга, Татіана, Марія і Анастасія). Це і розстріляний без суду і слідства біля стін Києво-Печерської Лаври 7 лютого 1918р. митрополит Київський і Галицький Володимир. Це і архіпастирі Єлисаветградської землі: Онуфрій, Порфирій, Анатолій, Прокопій, Антоній, це і перший прославлений святий Єлисаветградської землі священномученик Микола Іскрівський. Це і преподобноісповіднік Варсонофій Херсонський, що народився, а потім служив в селищах під Єлисаветградом, і багато багато священнослужителів і миряни – сучасні мученики за Христа.
… Горить невгасима лампада в серцях наших про всіх, хто пролив кров за віру Христову – адже майже немає сімей, де не було б родичів, репресованих чи іншим чином постраждалих за віру Православну і Батьківщину.
Доблесть новомучеників і донині осяває славою не тільки Руську і Українську Православні Церкви, а й весь християнський світ. Будемо ж ми вірні їх подвигам і помножимо плоди їхньої перемоги. Повернемося до віри наших батьків і дідів, прийдемо до Бога з покаянням, як блудний син в євангельській притчі, об’єднаємося навколо святої Православної Церкви в молитві за мир на нашій українській землі, в молитві за наш український православний народ.

Протоієрей Євгеній Назаренко.

Просмотров (49)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *