8 листопада Свята Церква вшановує дивного страстотерпця Христового, який жив у кінці III-го на початку IV століття – Димитрія Солунського. У ті роки відбувалося жорстоке гоніння проти християнської віри. Святий Димитрій походив від шляхетних і знатних батьків. Батько його був воєводою міста Солуні, таємним християнином. Християнській вірі він навчив і свого єдиного сина Димитрія. За благородні і мужні якості душі імператор Максиміан поставив Димитрія після смерті його батька воєводою міста Солуні і наказав йому знищувати в своєму місті християн, але святий Димитрій після приїзду в своє місто навпроти, дав свободу християнам і сам відкрито визнав себе християнином, про що було донесено царю Максиміану. Після повернення з війни Максиміан заїхав в Солуні, і, коли переконався, що святий Димитрій – християнин, то наказав посадити його в темницю. Цар віддався похмурому видовищу, милуючись, як його улюбленець силач Лій скидав з помосту на списи воїнів переможених ним у боротьбі християн. Один з солунських християн, хоробрий юнак Нестор (пам’ять його 9 листопада), прийшов в темницю до св. Димитрія і взяв благословення на єдиноборство з варваром. За молитвами св. мученика Димитрія Нестор здолав германця Лія і скинув його на списи воїнів. Розгніваний Максиміан негайно стратив св. Нестора і послав воїнів в темницю стратити Димитрія. Воїни прокололи його списами. Через кілька років закінчилися гоніння на християн і місце поховання св. Димитрія стало відкрито шануватися віруючими. Після його прославлення від мощей великомученика Димитрія стали відбуватися численні зцілення. Він має благодать заступництва христолюбивим воїнам.
Церковне шанування св. вмч. Димитрія на Київській Русі особливо почалося відразу після хрещення народу. Син святого благовірного великого князя Ярослава Мудрого – Ізяслав в хрещенні носив ім’я св. Димитрія. На початку 70-х років XI ст. був заснований Димитріївський монастир в Києві. У 1197г. з Солуні до Володимира була перенесена чудотворна ікона св. Димитрія, написана на дошці від труни святого. Пам’ять св. Димитрія здавна на Русі пов’язувалася з військовим подвигом, захистом Вітчизни …
Наш обл. центр, Єлисаветград, місто св. праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя починався як військова фортеця і спочатку було військовим містом. Воно має велику історію військової доблесті і талантів. Історію, пов’язану з іменами запорізьких козаків, їх полковників (зокрема, сина і внука гетьмана України Данила Апостола) А.Суворова, М.Кутузова, святого воїна адмірала Чорноморського флоту Феодора Ушакова та героїв Великої Вітчизняної війни 1812, 1941-1945 років, які жили і поховані на Єлисаветградській землі.
Згадуємо ми особливо духовних воїнів, наставників, проповідавших нам і нашим батькам і дідам слово Боже. 4 листопада, в день святкування Казанської ікони Божої Матері, виповнюється 55 років з дня преставлення митрополита Нестора (Анісімова). Глибоко шанований пастир не тільки Російською Православною Церквою, а й іншими помісними церквами,
просвітитель Камчатки, сповідник православної віри і духовний письменник, владика Нестор останні три роки життя керував Кіровоградською та Миколаївською єпархією нашої Церкви. Це був справжній духовний воїн, істинний патріот Київської Русі, духовний наставник і милосердний батько для багатьох і багатьох людей в той нелегкий для всіх християн час. Його життя в нашому місті – одна з кращих сторінок в історії всієї Єлисаветградської землі, землі святої євангельської Єлисавети.
У Благовіщенському соборному храмі є ікона св. великомученика Димитрія Солунського, написана на Святій Горі Афон і освячена в м.Солуні в храмі св. великомученика Димитрія на його святих мощах. Перед нею 7-8 листопада буде здійснений особливий молебень за захисників Вітчизни.
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (90)