«Дева днесь предстоит в церкви и с лики святых невидимо за ны молится Богу, ангелы со архиереи поклоняются, апостоли же со пророки ликовствуют: нас бо ради молит Богородица Превечного Бога, » – оспівує 14 жовтня в піснеспівах, звертаючись до Божої Матері, Свята Церква. Святкується чудовий Покров Божої Матері, розпростертий над родом християнським. Він відкрився через видіння блаженному Андрію юродивому і учневі його Єпіфанію в церкві Влахернській ще на початку X ст. при нашесті на Царгород (нині Стамбул) войовничих арабських племен.
Святий Андрій юродивий (пам’ять його 15 жовтня), о четвертій годині ночі, під час нічної недільної служби, підняв очі вгору і побачив Пресвяту Богородицю, що йде по повітрю, осяяну небесним світлом, і оточену ангелами і багатьма святими. Богородицю супроводжували Іоанн Хреститель і Іоанн Богослов. Схиливши коліна, Богородиця стала слізно молитися за християн, а потім простягнула свій омофор (головний убір) над людьми, що молилися. Святитель Димитрій Ростовський пише: «Чудные сия мужи (Андрей и Епифаний) довольно долго смотрели на сие распростертое над народом покрывало (омофор) и блистающую наподобии молнии Славу Господню… По отшествии Ее сделалось вскоре и покрывало невидимо. Но взяв его с Собою, Она оставили благодать, бывшую там».
Ніхто більше не бачив виразно Покрова Божої Матері, так як блаженний Андрій і Єпіфаній, але всі тоді повірили і допомога Божа прийшла до столиці, яка була взята в облогу. Ворог без видимих причин відступив. А православні жили і живуть вірою, що Покровом цим охоронялася і творилася Земля Руська – «Дім» Пресвятої Богородиці. Адже тільки на Київській Русі в 1164г. був встановлене св. князем Андрієм Боголюбським, сином великого Київського князя Юрія Долгорукого, спільно з Православною Церквою, урочисте свято Покрова Пресвятої Богородиці, якие стало великим святом. Тоді ж в 1164г. на річці Нерлі, поблизу Володимира, був споруджений перший в світі храм на честь Покрова Пресвятої Богородиці.
Чудодійна сила Божої Матері проявляється найбільше в роді християнському. Тому що любов Свою Вона особливо простягає на вірних Її Сину і Їй Самій. І сумує про тих, хто ставить своє самоуміе і земний життєустрій вище Божої вірності і Любові, вище справи порятунку душі.
Свято Покрови – день православного запорізького козацтва, наше державне свято. Згадаймо, як на церковному майдані перед образом Покрови Пресвятої Богородиці в день 1/14 жовтня гетьмани і запорізькі козацькі старшини тримали відповідь перед Богом і Божою Матір’ю, перед військом запорізьким, перед народом православним про те, як вони захищали свою Вітчизну, як захищали і стверджували батьківську віру! Відновити цю святу традицію в нашій країні дуже важливо. І важливо зрозуміти, чому запорізькі козаки саме це свято вважали головним державним святом всієї Запорізької Січі, всієї православної України. На нашій землі було і є багато величних храмів цього свята. Деякі збереглися, деякі побудовані заново.
І Єлисаветградська земля багата також прекрасними Покровськими храмами (в обл. центрі, в Олександрії, в селах Покровському, Злинці, Аджамці та інших).
А 15 жовтня разом з пам’яттю св. блаженного Андрія юродивого звершується пам’ять священномученика Кіпріана та мучениці Юстини. Їх ікона, написана на Кіпрі і освячена в древньому храмі священномученика Кіпріана, де знаходяться після завоювання арабськими племенами Нікомідії святі мощі цих всесвітніх святих, в жовтні 2015р. була привезена і передана Благовіщенському соборному храму міста святої Єлисавети. В цей день також виповнюється 200 років з дня блаженної кончини адмірала Чорноморського флоту, нині святого православного воїна Федора Непереможного (Ушакова), який проїздом був у нашому місті. Вулиця Ушакова бере початок і проходить через фортецю св. Єлисавети, яку будували українські козаки, представники 8-ми гетьманських полків. І на свято Покрови, 1 жовтня (за ст.ст.) 1754р вони перебували ще в районі фортеці, завершуючи основні земляні роботи.
Святі угодники Божі разом з Дівою Марією, двоюрідною сестрою праведної Єлисавети, моляться невидимо Богу за Київську Русь, за нашу православну Україну, за наш народ!
Зі святом, дорогі брати і сестри!
Протоієрей Євгеній Назаренко.
Просмотров (14)