Пресвята Богородице, спаси нас!

Вітаємо наших дітей, школярів, студентів, вчителів, викладачів, усіх співвітчизників з Днем Знань, з початком нового навчального року, який протягом багатьох століть історії Київської Русі не випадково починався завжди з новим церковними роком, в день церковного новоліття, індикта (1 жовтня за ст.ст.). Стиль змінили, а свята традиція залишилася. Відкриємо православний календар і зараз …
1 вересня за н.ст. звершується святкування ікони Божої Матері «Донська». За переказами, цією іконою прп. Сергій Радонезький благословив великого князя Димитрія Донського і його воїнів на Куликовську битву (1380р), яка відбулася біля берега Дону. Після перемоги ікону стали називати Донською. Але свято чудотворної ікони було встановлено дещо пізніше – в 1591р. в пам’ять позбавлення Москви і всієї Русі від військ кримського хана Казі-Гірея. Тоді ж було засновано і монастир – на місці похідної церкви з Донською іконою, був побудований собор, в якому помістили чудотворний образ. В обителі, в 20-х роках минулого століття, провів більшу частину свого ув’язнення Святіший Патріарх Тихон. Там зараз спочивають і його святі мощі. У відновленому некрополі Донського монастиря покояться видатні письменники і мислителі – Іван Шмельов, Александр Солженіцин, Іван Ільїн … Там був похований і геній українського народу Н.В. Гоголь.
Згадується 3 вересня за н.ст. і чудесне явлення Божої Матері в 1903р. на Святій Горі Афон у Свято-Пантелеймонівському руському монастирі. «Священная обитель сея от первых дней бытия своего (особенно с первой половины XIX века, прим. автора) прияла от святых отец правило благочестивое раздаяти милостыню в день недельный на велицей порте монастыря всем собирашеся зде множество бедных сиромахов… Схимонах Гавриил сотвори памятования ради фотографию, еже с греческого светописание глаголется. И, о чудесе! Проявлена егда бысть оная, узреши вси смиренный образ Матери Божией, подходящей кротко со всеми братиями и приемлющий укрух (краюху) хлеба». Так про це оповідає літопис монастиря. 2 липня 2013р. Синод УПЦ ухвалив офіційне святкування ікони Божої Матері, іменована «Світлописана» в день 3 вересня .Шанування цього образу в останні роки стало поширюватися по багатьом храмам і монастирям всієї Русі. Маленька копія ікони «Світлописана» знаходиться в Кафедральному Спасо-Преображенському соборі обл. центру. А в Києві побудований і освячений вже наш православний храм на честь «Світлописаної» ікони Божої Матері.
А 8 вересня відбувається одне з трьох святкувань Божої Матері в честь Її ікони «Володимирська», найдавнішої святині Православної Русі (інша назва ікони – «Києво-Вишгородська»). Перша така ікона, за церковним переданням, була написана апостолом і євангелістом Лукою на дошці того столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір’ю і Йосипом Обручником. Ікона перебувала в Єрусалимі, потім в Константинополі. На початку XII століття Патріарх Лука Хрисоверг послав спеціальний список з неї в дар великому князю Київському Юрію Долгорукому, де він чверть століття перебував у Вишгородському дівочому монастирі біля Києва. Звідси і друга назва ікони «Києво-Вишгородська». У 1155г. син Київського князя Юрія Долгорукого Андрій, іменований Боголюбським, переходячи на князювання у Володимир (в межі Ростовської землі), переніс з собою і ікону Богоматері. Ця подія супроводжувалася багатьма чудесами. На місці чудесної зупинки ікони і явлення Божої Матері князю Андрію був побудований монастир, навколо якого виросло місто Боголюбово. З шануванням ікони, що отримала назву від міста Володимира, пов’язано і встановлення в 1164-1165р.р. свят Великому Спасу та Пресвятої Богородиці (1 серпня за ст.ст.) і Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня за ст.ст). Ікона, уціліла під час навали Батия,, перебувала у Володимирі і прославилася чудесами по молитвам до Божої Матері. 8 вересня (26 серпня по ст.ст.) згадується особливе чудо, яке також підтверджується історією і Русі, і Середньої Азії . … 1395р.Грозний завойовник хан Тамерлан досяг меж Рязані, взяв місто Єлець і попрямував до Москви … З Володимира разом з прославленою іконою Божої Матері вирушив хресний хід до Москви. Очолював хресний хід митрополит Кипріян. Сила-силенна народу по обидва боки дороги, стоячи на колінах, молилися: «Матір Божа, спаси землю Руську!» І Тамерлану уві сні явилася Матір Божа, , « яко всемогущая Царица, множеством воинств Небесных обстоима, со святителями Киевскими и Московскими и всея Руси, и от предел земли Русския отъити повелела еси.» І Тамерлан, не маючи до цього жодної поразки, через день повернув з півночі на південь, тобто повністю без бою розгорнув численне і могутнє військо своє назад. Русь була врятована … В цей день, в свято, яке отримало особливу назву Стрітення (тобто зустріч) Володимирської ікони Божої Матері, відбулася і Бородінська битва, і інші важливі події історії наших православних народів.
Зараз Володимирська (Києво-Вишгородська) ікона Божої Матері зберігається в Третьяковській галереї, що знаходиться при ній в храмі свт. Миколая, в спеціальному ківоті, що захищає святиню від зовнішніх впливів, а в храмі підтримується рівний клімат. Відома роль цієї святині по молитвам Православної Церкви, в запобіганні громадянської війни в Росії в 1992-1993 роках.
Тако ж 8 вересня Свята Церква вшановує пам’ять мучеників Адріана і Наталії – небесних покровителів християнського шлюбу. Це день Ангела всіх православних жінок, що носять ім’я св. Наталії (храмове свято в дореволюційному Свято-Адріано-Наталіївському храмі в с. Байраки). Велика храмова ікона св. мучениці Наталії є і в місті св. праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. Це Благовіщенський соборний храм біля пам’ятника Ангелу-Хранителю міста. А в нашій фортеці св. Єлисавети є укріплення в честь св. мучениці Наталії.
Потрібно нагадати нашим читачам, що теперішній Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці до середини XX століття називався церквою на честь Володимирської ікони Божої Матері. Греки, які спочатку, ще в 1766 році, побудувавши цей дерев’яний Богородичний храм, сподівалися на покров Богоматері і молилися Володимирському образу Пресвятої Богородиці про захист від турецьких і татарських завойовників. Вони підтримували тісний зв’язок з грецькими монастирями Святої Гори Афон.
Це наша історія і її потрібно знати. Знати і дітям, і дорослим. І завжди щодня молитися і просити допомоги Пресвятої Богородиці, покрову Православної України.
Пресвята Богородице, помагай нам!

Протоієрей Євгеній Назаренко.

Фото Світлописаного образу Божої Матері розміщено на сайті Союзу Православних журналістів.

 

Просмотров (79)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *