25 лютого православні вшановують визначну святиню – чудотворну Іверську ікону Пресвятої Богородиці. Відрізнити цей образ з-поміж інших дуже легко: на щоці в Пречистої є досить помітна рана, з якої накрапає кров. Іконописна традиція такого зображення бере свій початок в історії прославлення цієї ікони. Коли в першій половині ІХ століття трон Візантійської імперії посів Феофіл, затятий іконоборець, шануванню святинь було оголошено справжню війну на державному рівні. Воїни, що діяли за наказом імператора, увірвались в дім однієї побожної жінки-вдови і, побачивши цю ікону, вдарили в образ списом. Тієї ж миті зі щоки на зображенні полилася справжня кров… Воїни зніяковіли, а жінка вблагала їх, віддавши останні кошти, почекати зі знищенням ікони до ранку, після чого опустила образ в море і поклала піклування про нього на волю Божу. Афонські ченці, ще здалека побачивши вогняний стовп, принесли образ Богоматері до Іверського – цебто – грузинського монастиря. Але ранком образ зник з храму та опинився над воротами монастиря, і так відбувалося кілька днів поспіль, аж допоки Мати Божа, з’явившись уві сні одному з іноків, не сповістила, що хоче Сама охороняти обитель, тому відтепер Її ікона перебуватиме над ворітьми. Відтоді образ отримав другу назву – Портаітісса – цебто – Вратарниця. (За матеріалами сайту http://orthodoxy.org.ua/).

В цей день, суботу сирної седмиці, в Благовіщенському храмі перед списком Іверського чудотворного образу Божої Матері звершувалися Божественна літургія і молебень з акафістом Пресвятій Богородиці. Також за традицією нашого народу, в недільній школі святої праведної Єлисавети відбулося частування млинцями прихожан храму. В теплій, дружній атмосфері віруючі спілкувалися на духовні теми та зачитували свої авторські вірші і поетичні твори.

Просмотров (41)