Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Перший Спас. Початок Успенського посту.

На 14 серпня припадає декілька церковних свят, головні з яких — винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього, святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці (1164 р.) та пам’ять семи мучеників Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, матері їх Соломонії та вчителя їх Єлеазара (ІІ ст. до Р.Х.). Об’єднує їх народна назва — Перших Спас. Свято винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього походить з часів Візантії. Зазвичай у серпні траплялось у народі багато хвороб, тож візантійці, з пошаною зберігаючи в себе визначну святиню, утвердили звичай цього дня виносити Чесний Хрест Господній, осіняти ним вулиці Константинополя та молитися Богові про дарування зцілення і відвертання хвороб. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря прикрашений квітами Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу. Також в цей день відзначається пам’ять мучеників Маккавеїв. Маккавеї – відомий своїм благочестям давній юдейській рід. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість монотеїзму – вшануванню Єдиного Бога. Мученики Авим, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алим, Маркел, мати їх Соломонія і вчитель їх Єлеазар зволіли радше вмерти під час катувань, аніж зрадити свою віру в Єдиного Істинного Бога. Інша складова дня 14 серпня дає відповідь, чому цей день зветься Першим Спасом. Саме цього дня в далекому 1164 році відбулися дві битви – греків із сарацинами, а русичів – з язичниками – волзькими болгарами. В обох битвах перемогу здобули війська християн, а після бою і в стані греків, і в стані русичів воїни спостерігали дивне знамення від образів Спасителя і Богородиці, сяйво від яких осіняло війська. З’ясувавши, що це трапилось в один день, грецький та руський правителі встановили свято на згадку про цю подію. Напередодні, 13 серпня в Благовіщенському храмі було відправлено святкове всенічне богослужіння, на котрому освячувалися хліб, пшениця, вино і єлей, а на великому славослов’ї був винесений для поклоніння прикрашений квітами Святий Хрест. А на наступний день, неділю 14 серпня, як і у всіх храмах Української Православної Церкви, в Благовіщенському храмі правилась святкова Божественна літургія, після котрої на церковному подвір’ї традиційно було звершено мале освячення води, зілля та меду нового сбіру. На вечірні, після акафістного молитовного співу, Святий Хрест священником і дияконом було занесено до алтаря. А квіти, що його прикрашали в це свято, віряни благоговійно взяли в свої домівки.