День жалоби у місті Кіровограді

Страшна війна забрала ще одне життя… Сьогодні, 24 липня, громада Кіровограда схилила свої голови у глибокій скорботі. Місто попрощалося з вірним сином України, військовослужбовцем Збройних Сил, командиром групи спеціального призначення військової частини – польова пошта В 2336 прапорщиком Карнаухом Віктором Вікторовичем.
Вже більше року наша країна живе у стані надзвичайного напруження, переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Гинуть наші військові: строковики, добровольці, спецпризначенці, мобілізовані – молоді чоловіки, на яких вдома чекають батьки, дружини, діти… Наші втрати у війні на сході України — це не статистика, це окремі долі, життя, всесвіти. І кожен має ім’я та власну історію.
Карнаух Віктор Вікторович народився 1979 року в Новомиргороді Кіровоградської області. Закінчів Новоукраїнську загальноосвітню школу та пройшовши військову строкову службу. Віктор Карнаух чітко усвідомив, що армія — це його покликання, бо бути військовим – значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Службі в Збройних Силах України він присвятив все своє життя та окрім цього здобув вищу освіту у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка.
Та почалися військові дії, які покликали кіровоградських спецпризначенців на передову. З самого початку проведення антитерористичної операції прапорщик Карнаух знаходився на сході України та не шкодуючи себе виконував поставлені завдання. Загинув Віктор Карнаух у серпні 2014 поблизу селища Ізварине Луганської області. Тривалий час він вважався безвісти зниклим. Майже рік з трепетом у зболеному серці, рідні чекали бодай якоїсь звісточки про близьку людину, плекаючи світлу надію, що він все-таки повернеться живим і неушкодженим. Не судилося…
За результатами ДНК – експертизи у Дніпропетровську він був ідентифікований і перепохований у Кіровограді на Алеї Слави Рівнянського кладовища.
Наші захисники – як янголи-охоронці, не вмирають, а повертаються на небо. Та сім’я і друзі Героя АТО сьогодні тут – поміж нас. Жодні слова не зарадять їхньому горю, не виразять смутку і болю. Та все ж їм важливо знати, що вдячність і пам’ять про їхнього сина, брата, друга будуть жити завжди.
Герої не вмирають-вони завжди залишаються жити поряд із нами, стаючи прикладом для наслідування.
Поховали Героя на Алеї Слави рівнянського кладовища у Кіровограді, а сьогоднішній день оголошено в обласному центрі – Днем жалоби.
Відспівування воїна звершив настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці протоієрей Євгеній Назаранко, голова військового відділу Кіровоградської єпархії.